Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

от окна дует

  • 1 из окна дует

    part.

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > из окна дует

  • 2 когда дует ветер, окна дребезжат

    Универсальный русско-английский словарь > когда дует ветер, окна дребезжат

  • 3 дуть

    [dut'] v.i. e t. impf. (pf. подуть - подую, подуешь)
    1. v.i.
    2) (colloq.) correre
    3) (fam.) fare qc. con impeto
    4) (на + acc.) soffiare su
    2. v.t.
    1) (pf. выдуть) bere molto
    2) (pf. отдуть) picchiare
    3) (pf. выдуть) soffiare il vetro
    4) дуться (на + acc.) avercela con qd., tenere il broncio

    "До каких пор вы будете дуть на меня?" (А. Чехов) — "Mi terrà il broncio a lungo?" (A. Čechov)

    хватит дуться! — dai, non tenermi il broncio!

    3.
    ◆

    Новый русско-итальянский словарь > дуть

  • 4 дуть

    несов.
    1) исү, өрү
    3) ( что), тех. өреп ясау

    Русско-татарский словарь > дуть

  • 5 дуть


    I, несов.
    1. тк. 3 л. къепщэн, къыдихун; дует северный ветер ищхъэрэжьыр къопщэ; от окна дует щхьэгъубжэм къыдеху
    2. епщэн; дуть на свечу кIэртIофуэздыгъэм епщэн

    Школьный русско-кабардинский словарь > дуть

  • 6 дуть

    глаг. несов.
    1. вĕр, вĕртер (çǎвартан); дуть на горячий чай вĕри чее вĕрсе ĕç
    2. 1 и 2 л. не употр. (син. веять) вĕр, варкǎш, çап; ветер дует сил вĕрет; от окна дует холодом кантǎкран сивĕ çапать

    Русско-чувашский словарь > дуть

  • 7 дуть

    vb. blæse, lufte
    * * *
    vt, vi ipf
    дую, дует
    1 ipf.t.
    blæse (om vind)
    2 ipf.t.
    на + akk puste på ngt;
    3 pf выдуть puste (glas)
    4 pf
    выдуть hælde ell. tylle i sig.

    Русско-датский словарь > дуть

  • 8 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 9 сильно

    дужа; моцна
    * * *
    нареч. в разн. знач. моцна

    от окна сильно дует — ад акна моцна (вельмі, дужа) дзьме

    это известие сильно меня поразило — гэта паведамленне моцна (вельмі, дужа) мяне ўразіла

    сильно устать — моцна (вельмі, дужа) стаміцца

    Русско-белорусский словарь > сильно

  • 10 йӱкланаш

    йӱкланаш
    Г.: юкланаш
    -ем
    1. шуметь, галдеть, голосить; говорить громко

    Ялла ден олалаште сылне муро йоҥга, музыка шергылтеш, тыштат-туштат ваш-ваш саламлат, йӱкланат. И. Васильев. В деревнях и городах звенит прекрасная песня, играет музыка, тут и там поздравляют друг друга, голосят.

    – Ну, ынде паша лий, – куанен йӱклана тулар марий. Н. Лекайн. – Ну, теперь дело сделано, – с радостью говорит сват.

    Ала-могай йӱд кайык чарныде йӱклана. М. Иванов. Какая-то ночная птица беспрестанно поёт.

    Теве окна ончылно шошым толшо кайык-влак йӱкланат. В. Бояринова. Вот и перед окнами поют птицы, прилетевшие весной.

    Сравни с:

    мураш
    3. шуметь (о лесе), шелестеть (о листве)

    А чодыра шортеш, чодыра йӱклана, полышым йодеш. А. Юзыкайн. А лес плачет, лес шумит, просит помощи.

    Мардеж пуалеш, пушеҥге лышташым тарвата, нуно лыж-лыж-лыж йӱкланат. С. Чавайн. Дует ветер, шевелит листья деревьев, они нежно щелестят на ветру.

    4. шуметь, рокотать (о машинах)

    А кызыт йырым-йыр, тыныс годым чонетым куандарен, трактор йӱклана. Е. Ягельдин. А сейчас, радуя душу в мирное время, кругом рокочут трактора.

    Ынде йӱклана шурнан пасушто комбайн. Сем. Николаев. Теперь рокочет на хлебной ниве комбайн.

    Сравни с:

    мӱгыраш
    5. звенеть, звучать (о музыке, колокольчике)

    Оҥгыр йӱклана колокольчик звенит.

    А музыка чотак йӱклана, теве кенета эркышна, икшырымын йоҥга. В. Юксерн. А музыка звенит громко, то вдруг утихает, звучит монотонно.

    Сравни с:

    шергылташ

    Марийско-русский словарь > йӱкланаш

См. также в других словарях:

  • Франция* — (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на востоке… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Франция — I (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Пир — Гостеприимство * Бал * Вино * Еда * Подарок * Праздник * Рождество Бал (Маскарад, Карнавал, Вечер, Раут, Банкет, Пир) •Дюма Александр (Dumas), отец Граф Монте Кристо , роман, 1845 1846 Перевод с французского Л.Олавской, В.Строева Приближалось… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Ветер — У этого термина существуют и другие значения, см. Ветер (значения). Ветроуказатель  простейшее устройство для определения скорости и направления ветра, использующееся на аэродромах …   Википедия

  • ВЕТЕР — Боковой ветер. Жарг. Угол. Шулерский прием боковая поддержка. СРВС 2, 27; ТСУЖ, 22; Балдаев 1, 41. Бросать/ бросить (кидать/ кинуть, пускать/ пустить, швырять/ швырнуть) на ветер. Разг. Неодобр. 1. что. Тратить, расходовать зря, безрассудно… …   Большой словарь русских поговорок

  • ТОЛК - БЕСТОЛОЧЬ — Перекрестись да выспись! Макару поклон, а Макар на семь сторон. Начал духом, а кончил брюхом. В беде сидит, а беду курит. Зачал за здравие, а свел за упокой. Ни из короба, ни в короб. В короб не лезет, из короба нейдет и короба не отдает. Ни сана …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Кайтинг — Кайтсёрфинг (от англ. kite  воздушный змей и surfing  сёрфинг, «катание на волне») или кайтинг  водный вид спорта, основой которого является движение по поверхности воды под действием силы тяги, развиваемой удерживаемым и управляемым спортсменом… …   Википедия

  • Кайтсерфинг — Кайтсёрфинг (от англ. kite  воздушный змей и surfing  сёрфинг, «катание на волне») или кайтинг  водный вид спорта, основой которого является движение по поверхности воды под действием силы тяги, развиваемой удерживаемым и управляемым спортсменом… …   Википедия

  • Арланова, Анна Адольфовна — Анна Арланова Имя при рождении: Анна Адольфовна Арланова Дата рождения: 28 февраля 1979(1979 02 28) (33 года) Место рождения: Москва, СССР …   Википедия

  • Арланова — Арланова, Анна Адольфовна Анна Арланова Имя при рождении: Анна Адольфовна Арланова Дата рождения: 28 февраля 1979(1979 02 28) (31 год) Место рождения: Москва, СССР …   Википедия

  • Евро — (Euro) Евро это единая европейская валюта Евро: описание монет и банкнот, история создания и развития, место в мировой экономике Содержание >>>>>>>>>> …   Энциклопедия инвестора

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»